Сторінка:Павловскій А. Грамматика малороссійскаго нарѣчія.pdf/144

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
99


 


та й дра́ла давъ, да и побѣжалъ,
щобъ небуло̀ й лы́ха. чтобъ гебыло худова.
Колы̀ ча́па, ажъ и Ша́паръ[1] Вдругъ ему на встрѣчу Шапаръ
пре́цьця по морозі. плетется по морозѣ.
Пыта́ть Чмыръ ставъ: Чмыръ спросилъ:
„чы не выда́въ „не видалъ ли онъ
„лю́льки на доро́зі?“ „трубки по дорогѣ?“
Ша́паръ Чмы́ра Шапаръ Чмыра
до тракты́ра въ трактиръ
поволі́къ за пле́чы: потащилъ за воротъ:
„колы се такъ, „коли хочешь ее найти,
„то за пьята́къ „то за пятакъ
„ку́пышъ ме́ду гле́чыкъ.„ „купи кружку меду„
Чмыръ изъ раді́щъ Чмыръ съ радости
упья́всь якъ кліщъ присалъ какъ клещъ
въ того Семеня́ку: къ Шапару Семену:
„я горі́лки „я горѣлки
„у жыді́вки „у жидовки
„куплю̀ за грывня́ку, „куплю на цѣлую гривну,
  1. Шапаромъ называется въ Малороссіи выбранный для продажи церковнаго меду, который по селамъ варятъ большею частію въ храмовой праздникъ, дѣлая изъ вытопокъ онаго празднику свѣчу.