Ця сторінка вичитана
6
Склоненіе 2.
Ъ.
| единственное число. | множественное число. | |
| панъ. господинъ | ||
| И. | панъ | паны̀, пано́ве. |
| Р. | — на | — ны́въ |
| Д. | — ну, — нові[1] | — на́мъ |
| В. | — на | — ны́въ |
| З. | — не! | — ны̀!, — о́ве! |
| Т. | — номъ | — на̀мы |
| П. объ | — ні | — на̀хъ |
Й.
| единственное число. | множественное число. | |
| лій, лый, луій. свѣчное сало. | ||
| И. | лый | лоі̀ |
| Р. | — о́я | — і́въ |
| Д. | ло́ю | лоя́мъ |
| В. | лый, ло́я | — оі̀въ, — оі̀ |
| З. | — й! | — оі̀! |
| Т. | — о́ѣмъ | — я́мы |
| П. объ | — ою, — оі | — яхъ. |
- ↑ Окончаніе на ОВІ, или на ЕВІ і на ОВЕ рѣдко употребляется въ именахъ вещей одушевленныхъ, на пр: коза́къ, козако́ві; чоловікъ, чоловікові; вілъ, воло́ві; кінь, коне́ві, или коніо̀ві; Онопрій, Онуфрій Онопріѣві; а и того рѣже въ неодушевленныхъ на пр: со́нце, со́нцеві. Въ протчемъ сіе окончаніе означаетъ умягченіе грубости нарѣчія, — и есть собстенность Славенскаго языка.
