щоб читав який-небудь папір (зрозуміло, правильно російською написаний) и не вимовляв як ы? — Але закінчення дієслів і орудні відмінки становлять до того, за словами вашими, головні випадки: хтів би я знати ці випадки в їх подробицях!....
Ви також кажете, що літера и в Малоросіян вимовляється дещо м'якіше, ніж ы; це значить, що ви говорите ще більш невиразно, ніж я. Адже який існує середній тон між и та ы? хіба тільки іноземців, нещодавно в Росії мешкаючих; вони говорять, неначе самі соромлячись нечистої своєї вимови, так би мовити, неповним звуком деяких літер, в тому числі й літер и і ы, на приклад: (я сам чув) „я хатилъ на пирша; да ихъ гап... гезег... мнока нишши; купилъ цвай балишка камиш... ундъ мить фрайндъ вибилъ драй будилк.... болбив...„ (я ходилъ на биржу, тамъ видѣлъ много нищихъ; купилъ двѣ палочки камышевыя, и съ пріятелемъ выпилъ три бутылки полпива).
