Ця сторінка вичитана
— 4 —
що тепер уже ним користуватися не можна[1]), і взяли в основу для нашої редакції женевський примірник, доставлений нам ласкаво д. Володимиром Дорошенком — за це йому щира дяка — та тільки водностайнили форми (викинуто форми: очім, людім, штаніх, в’язіх, плечіх... форми: світе, носе, знаходе... замінено літературними: світить, носить і т. д., та тільки полишено їх у поезії, і в устах селянина, мнякі шипучі в формах: вчять, сторожять... замінено твердими; нарічеву форму 2. ос. одн. „подіси“ од „подіти“ замінено літературною: подінеш, і, врешті, в формах 2. ступ, прикмет, жіночого роду на „е“, що склалися під упливом московської мови, п. пр., пляма стає
- ↑ Не можна вже з тої причини, що львівська редакція не тільки виправляє поодинокі явища в мові Мирного, тепер уже літературні (гарячий на — горячий, багатий на — богатий, глибокий на: глубокий, гострий на — острий, 3. вдм. одн. молов, імен, -ові, -еві на -ови, -еви, н. пр., світови, учителеви, Петрусеви, й т. д.), але ж іще змінює такі фонеми, як: іскра, іржа, индик на: іскра, іржа, індик, розстилати, перестилати на: розстеляти, перестеляти, різний на — ріжний, далі скрізь заім. котрий переміняє на: який, щось за на: якийсь, дає стару (й галицьку) форму 2. ступн. прикм. і присл. (грізнїйше, густїйше), змінює такі форми, як по свойому сліду на: по своїм слїдї, лівобережні форми loc. sing, очіх перетворює на: очех. gen. sing. заім. форму тії, сії на — тієї, сїєї, не кажучи вже про такі заміни, як: топцювати на: тупцювати, збірався на: збирався, коць на: коц, горобець на: воробець, школярами на: школярями й т. д.
