Перейти до вмісту

Сторінка:Панас Мирний. Лихі люде (б.р.).djvu/7

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 5 —

більше, ширше, покладено скрізь „а“) звернено більшу увагу на фонетичні явища й, нарешті, всі явно московські слова, що попали в повість, замінено відповідними українськими[1]) та розвязано деякі скорочені прикметникові речення.

 
  1. Усіх цих слів усього до п'ядесять; ось вони: нужно — треба, ярус — поверх, блідний — блідий, стул — дзиґлик, шпори — остроги, прошле — минуле, причуда — примара, мана, химера, прнчудливий — химеруватий, начати — почати, балувати — розпускати, балуватись — пустувати, гратися, столова — їдальня, стакан — склянка, блюдце — тарілочка, проріха — продіравина, розпірка, записний — завзятющий, все рівно — все-одно, зрачки — чоловічки, зімній —зімовий, пока — поки, моложавий — молодечий, захлибнутися — захлинутися, захлипатися, язик — серце (у дзвоні), чертити, обчерчувати — рисувати, обрисовувати, якшатися — водитися, нітжедак ні же, карявий — репаний, димчатий — димовий, коліти — пропадати, писатель — письменник, зділай милость — будь ласка, цепка — ланцюжок, мишоловка — пастка, платок — хустка, навзнич — навзнак, похватати — похапати, оддушина — ополонка, обрубок — колода, простиня — простирало, картьожник — картяр, місто — місце, передохнути — перевести дух. І у львівському виданню позамінювано деякі московські слова українськими й, замісць деяких не відомих у Галичині, хоч і українських, поставлено инчі, дарма що не все вірно, бо ж, н. пр., картуз це не — капелюх, кальний не — болотяний, струшувати не — струмувати, затіяливий не — вибачливий, кревні сльози не — кріваві сльози й т. д. а такі слова, як вгортуватися (замінено: окутуватися), становитися, виделки, виправлятися (замін. виправдовуватися) й т. д., зрозумілі скрізь і їх не треба було заміняти инчими. Так за те полишено: карявий, моложавий, мишоловка, картьожник, оддушина й багато инчих московських, незрозумілих слів.