Сторінка:Пан писар.pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 

Хата, як у I. дії.

 
ЯВА 1.
 
Гриць, Катерина і Ганя.

Гриць. Ну, я вже й убрався — час іти на торг, а ти ще там пораєшся.

Катерина. Та-бо й треба щось взяти на торг і продати, щоби було за що купити солі й світла.

Гриць. Ти Ганю ґаздуй тут з Михайлом — ми не будемо баритись, — скоро вернемо.

Ганя (помагає матери до бесаг класти яйця й ярину).

Катерина. Та-бо ти всі яйця порозбиваєш. Так квапишся, якби й рада була нас позбутися.

Ганя. А що мені в місті купите?

Катерина. А що хочеш, щоби тобі купити?

Ганя. Та хиба вже нічого не купуйте, мені нічого не треба.

Катерина. От і говориш, як не своя. Тобі тепер лише жити. Маєш чоловіка, що тебе любить. I ми його любимо, — вдався він тобі і нам.

Гриць. Та-бо ти стара не мішайся до них, тай не конопадься довго, бо сонце вже зійшло, а до міста не близько.

Петро (за сценою). А гуш! фііі… (свище).

Гриць (через вікно). А ти що знова?

Петро (за сценою). Та ось яструб несподівано впав між кури й вхопив тоту чубату (свище, вложивши два пальці в рот).

Катерина. Падоньку мій! найкращу курочку мені вхопив!

Гриць. Нехай на цім станеться.

 
ЯВА 2.
 
Ті й Петро.

Петро (входить) А то й вам поганець — утік. Але най но він в другий раз прийде, то я йому вже догоджу. Зроблю пістолєт і убю собаку!

Гриць. Тільки, щобись сам себе не убив.