а бє мене вість, як злосупротивна филя, що мій син похід підіймає з турецьким султаном, невірним бісурманом на городи християнськії...
Гулак Не наші голови, Годна Гетьманова Мати, той промисел здумали, постановили, а Твій син гетьман Петро Дорошенко з Преосьвященним Йосифом Тукальським, першим Владикою на всю Україну, той мир бісурманський собі постановляють тай не питають, яка в нас Церква сьвятая....
Мати Невже мій син непутящий на теє уповає, що він у свому війську барзо окличен, коли вас всїх о пораду не питає?... Чи вже Панове мужі громадські, сотники і полковники, не маєте нїякого слова нї грому на той вітер, що на Україну віє-повіває із Ясної Гори чигиринського замку?
Лизогуб Верхи мовчать, а ми слухаєм!
Мовчан О Ти, Пресьвітла Дорошенкова Мати, та позволь свому синови замисли до розмислу зібрати! - Як буде він чужим послам послух давати, то й наспіє слушна година на зуповну раду. Але-ж бо з тої хмари-задуми Твого сина гетьмана тяжко великий клект орлячий чути!... Дай же і Ти, Мати, орлови
