Сторінка:Первоцвітъ Грицька Кохнівченка.pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Ажь ось передъ нѝмъ хати́на,
 Виломаний тинъ;
Отутъ — стежочка въ садочекъ.
 А онъ тамъ — въ загинъ.

«Не найду въ гаю дівчи́ни.»
 Думавъ вже Денисъ;
«Всі въ коморі, або въ хаті
 Спати уляглись,»

И дернувъ козакъ уздечкой,
 На̀гаемъ цмокнувъ,
И помчався кінь, якъ куля, —
 Къ хатамъ повернувъ.

Місяць зъ хма́ри виглядае
 Сумно на поля;
Підъ вікномъ сидитъ сумуе
 Дівчина одна.

Козакъ ба́чить чорнобріву,
 Горить мовъ огнёмъ
Кінь тихенько въ ліво, въ ліво —
 А́жь ось підъ вікномъ,