Сторінка:Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Випуск №2 (1929).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

neanderthalensis представляє бічну і закінчену гилку роду Homo, так Pithecanthropus erectus був би бічним паростком того пня, з якого вийшли великі чоловікоподібні мавпи.

Сю тезу загально й прийнято тепер. Вона ще зміцнилася недавно працею Осборна про геологічний вік Явської знахідки. Сей нью-йоркський вчений вважає, що ґрунт в якому знайдено пітекантропа належав до середнього плейстоцену, а не як дотепер думали — до переходу від пліоцену до плейстоцену.

Викопані люди поза Європою. Все таки в даний час антропологи загально вважають, що питання про походження людини знайде свою розв'язку поза Европою. Бо західня Европа здається такою багатою на знахідки тільки завдяки багатству розкопин, що тут були зроблені. З сього зовсім не виходить що саме тут, на малому півострові, прищепленому до спільного континенту, людина й почала свій розвиток. Насправді Европа мусіла досить пізно прийняти сі людські хвилі, що випливали мабуть з місцевости, де первісна людина, себто людина позбавлена будь-якої зброї чи виробів, могла з’явитися і розвинутися в климаті, що забезпечував їй у всіх порах року рослинну поживу, потрібну для її існування.

І дійсно численні відкриття останніх ровів показують що людина жила у всіх частинах старого світу від найдавніших часів. В Передній Азії, в Сибірі, в Індії, в Китаю, в Єгипті, в Берберії, в південній Африці знайдено знаряддя морфологічно подібні до найстарших знарядь плейстоцену наших країв. А стратиграфічні умови в яких їх внайдено (особливо в Китаю і в півд. Африці) говорять про велику давнину сих предметів, навіть про їх сучасність з європейськими плейстоценовими нахідками.

На жаль відкриття людських костей значно рідші. Окрім черепа з Галилеї, згаданого вище, можна зазначити тільки два явські черепи з Wadjak, які знайшов Дюбуа в 1890 р., череп з Talgai (Queensland) знайдений 1884 р. і череп з Cohuna (теж в Австралії) знайдений в листопаді 1925 р. — вони можуть бути віднесені до плейстоцену. Кістяк з Oldoway (німецька східня Африка) що відкрив др. Г. Рек в 1914 р., череп з Боскоп (в Трансваалю) викопаний того ж року, череп з Бушвелт (в Трансваалю), недавно знайдений, не означені ще досить точно щодо їх геологічного віку, але можна думати, що вони дуже старі, може плейстоценові.

В Америці хоча не раз на протязі століття зголошувано відкриття костей, нарядів, навіть пліоценових, та ніщо не позволяе думати, що людина з’явилася там перед кінцем плейстоцену, або навіть, перед періодом переходу палеоліту до неоліту.

Хоч як нечисленні викопані останки людини поза Европою, все ж вони відкривають нам дуже цікавий факт, а саме, що сучасні людські раси знаходяться на своїх місцях від дуже давних часів. Дійсно череп з Ваджак, з Талґаї і Когуна виразно австралоїдні, кістяк з Олдовей — негроїдний і навіть має сліди калічення зубів, яке і тепер прийняте у Негрів, боскопський череп виглядає просто як бушменський, а череп з Бушвелт слід вближувати з черепами Коронна, чорних тубільців південної Бечуанії.

Те ж зауваження можна зробити і до нібито викопаних черепів з Америки — всі вони за Грдлічкою мають риси характеристичні для сучасних Індіян.