Сторінка:Петрів А. Економічне розуміннє історії. 1922.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


сіданє землі), вся історія є історія клясової боротьби, отже історія спору між визискуючими і визискуваними, пануючими і поневоленими клясами”.

Або як каже письменник Гент в своїй книзі “Маси й Кляси”:

“Лучність людий з людьми, яка має ціль здобутя средств житя є головна причина людських звичаїв, думок і чутя, головна причина людського понятя справедливости, власности і лєґальности, і также головна підстава суспільних установ, державних порядків, воєн і революцій. Чоловік шукає заспокоєння життєвих потреб, і щоб се заспокоєння осягнути в часі істновання приватної власности, чоловік мусить вести конкуренцію з другими людьми. Так повстає боротьба одиниці з одиницею, однак, як чоловік зрозумів, або радше сказати відчув свою неміч в боротьбі з другим чоловіком і з силами природи одинцем, він почав шукати помочи в другого чоловіка, що має такі самі потреби і такі самі ціли. Длятого то історія людскости є історією боротьби ґруп включаючи в те головно племінні і народні війни підставою котрим були економічні користи. З розвоєм індустрії від початку її первісної форми ті ґрупи перетворилися в економічні кляси, стремлячи до осягнення, або коли осягнули до задержания істнуючі форми богацтва чи капіталу і політичну зверхність, яка забеспечує їх посідання. Хоч ріжнородні малі ґрупи з ріжнородними інтересами змагаються з собою в середині кількох кляс, то одначе головна боротьба в цілій історії провадиться на основі клясової боротьби”.

Сей висказ зовсім ясний і пояснити його не треба.

Одначе богато критиків, і особливо приклонників, так званого ідейного розуміння історії або ще інакше телеольоґічного розуміння, які самі хід історії опирають