68. Баран.
Набілив Жид мідяків, —
І тілько смеркає,
Все то бідним мужикам
За срібло спускає.
А сам то він був купець, —
І торгував мясом,
То, бувало, що не крав,
То купував часом.
Але колись у ночи,
Тілько що лїг спати,
Хтось стукає у вікно,
Просить ся до хати.