Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/103

 Живо капцї, — і летить
 Бігцем до комори.

Але тілько відчинив, —
Ахнув неборака:
Йому замість барана
Скочила собака.

 І пропав його баран,
 Але й того мало:
 Із комори з бараном
 І мяса не стало.

 

——o——

 

69. Господар хати.

Мужик лиха наробив,
А жінки бояв ся, —
Сюди-туди по кутках,
Тай під піл сховав ся.

 Та лопатою під піл:
 „А вилїзай, враже!”
 А той далї у куток —
 Тай до неї каже:

— „Геть, погана сатано!
Геть, бісова мати!
Тепер мене не займай,
Я господар хати!”

 

——o——