„Чи не хтїла-б, молодичко,
Мене полюбити?
Буду за тя Христа-Бога
День і ніч молити!
Я ще з-давна тебе люблю!”
Піп її туркоче…
Молодиця й собі каже:
— „А я вас, пан-отче!”
Дзвонять дзвони на „Достойно”
Дзвонять і по всьому,
Йде чорнява молодиця
Із церкви до дому.
Тілько двері відхилила —
Чоловік озвав ся:
„Чого тебе на сповідї
Батюшка питав ся?”
— „Ет! чого він не питав ся!
Чи все спамятаю?…
Хотїв муки на проскури, —
Питав, чи не маю”.
— „Нї, псяюхо!… не до шмиги!
Не муки він хоче!
Чув я добре, як казала-сь:
А я вас, пан-отче!
Стережи ся, коли хочеш!…
А то, як почую,
