То й тобі муки намелю Й йому напитлюю!”
На Орданї, як звичайно У людий буває, Ходить батюшка з кропилом, Хати окропляє. Ходить батюшка з кропилом, Чого-ж тут боятись? Але одна молодиця Аж пищить сховатись… Ставить дїти на припічку, Каже їм сказати, Що матери нема в-дома, На ярмарку мати. Сама лїзе під постелю, Лежить, упріває… Далї чує — отець входить, „В Орданї!” співає. Отець входить, всюди кропить, Образи й пороги, Вікна, стелю і постелю… Тай заглянув ноги.
