„Батюшечко, став казати,
Вчинїть мою волю:
Потрудїть ся на часочок
До краму зо мною!
Отсе, бачте, я для церкви
Ризи вибираю,
Та сам бачу, що нї міри
Нї путьтя не знаю”.
Пішов батюшка до краму,
Ризи вибирає,
Вибрав самі що найкрасші,
На себе вбирає…
А той присїв коло нього,
Нїби поправляє,
А тут тільки від калитки
Ремінцї збирає…
Шарп калитку! та у ноги…
Піп до нього хоче…
А кацап його за ризи:
„Паґадї, пан-отче!”
Заким отець повернув ся,
З себе ризи скинув,
Молодчина з його грішми
Десь як вітер згинув.
