Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/114

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
5. Чорт.

Приглянув ся ксьондз добродїй
До чужої жінки;
Що день божий посилає
Фіґи та родзинки.

 Посилає, все питає,
 Коли згода буде,
 Коли її чоловіка
 У дома не буде…

Але жінка не тих жінок:
Подарунки брала,
А ксьондзови усе таки
Слова не давала…

 Далї видить: треба дати —
 Нїчого робити!
 Тільки собі замишляє
 Ксьондза підголити…

Каже мужу. Муж навмисне
Зраня виїзджає,
А вона тут повну скриню
Сажі насипає.

 Насипала, зачинала,
 В печі розпалила,
 Та нїби то на вечерю
 Ксьондза запросила.