Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/119

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



А чи ченсто мше он ма?
— О, завсїгди, пане!
Хоч так часом підіпє,
Що й рівно не стане,
 І руками бідний все
 Олтарик хапає,
 А все таки цїлу мшу
 Добре відправляє.

 
——o——
 
8. Паса на дзецї.

Їздив біскуп по панах,
Гроший налупив ся,
Подарунків нахапав,
Наїв ся, напив ся.
 А тут йому ще один
 Ґедзелу підносить
 І ситого на обід
 Ще до себе просить.
Іде біскуп і туди,
За столом сїдає.
Ото страву подають,
Дїдич припрошає.
 А той їв би таки ще,
 Тільки промахнув ся —
 У дорозї на біду
 Поясом стягнув ся.