Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/120

Що робити? Розпусти —
Якось не годить ся!
А так сиди та не їж —
Дїдич образить ся…
 Аж тут якось під вікном
 Малі дїти грались,
 І — звичайне дїтлахи —
 Бігали, сьміялись.
Ото біскуп не промах,
На фіґлї береть-ся:
Ей же, дзєцї, бенде біць!
Кричить і сьмієть-ся.
 Ей же, дзєцї, бенде біць!
 А дїти сьміють ся,
 Та вже собі й до вікна
 По кількоро пнуть ся.
Тогдї біскуп з себе пас:
Почекайцє-ж, дзєцї!
Та на хлопцїв помахав:
А паса на дзєцї!

 

——o——

 

9. Біскупство.

Коли біскуп був не біскупом
А плєбан убогий,
То і пара добре везла,
А часом і ноги.