Пан-отцеви на той час
Не Микита снить ся:
У пекарню піп війшов,
А там молодиця.
Піп жартує, „От так, так:
Се вже ти дрімати?
А йде Турок на війну —
Москву воювати!”
Був би тут поцїлував, —
Се вже звісне дїло!
Аж Микита із кутка
„Кахи!” собі сьміло.
Пів схватив ся: „Хто то там?”
— „Я, — каже Микита;
Отсе — каже — вам принїс
Вашу мірку жита”.
— „А давно-ж ти, — каже піп, —
До хати забрав ся?”
— „О, давно! ще на війну
Й Турок не збирав ся!”
— „Неси-ж, — каже, — то назад
Та спожий на щастя.
А я тебе взавтра й так
Пущу до причастя…”
