Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/128

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
17. Горох.

Розкипаєть-ся горох.
Наймит — що дїяти? —
Іде в церкву до попа
Обідати звати.
 Розштовхує мужиків
 I саджою маже.
 Піп як-раз стоїть з хрестом,
 А той йому каже:
„Та ідїть-бо на обід!
Годї з вас молить ся:
На коровячий лайняк
Горох розкипить ся!”
 — „Тю на тебе! — каже піп:
 Чи встиду не маєш?
 В такім місцї ти сьвятім
 Лайняк поминаєш!”
Далї хрестом замахнув:
— „Геть від мене! — каже;
Як я тебе лайнякну,
Розлїзеш ся, враже!”

 
——o——
 
18. Божі птицї.

Говорив раз піп казаньня
Із Письма Сьвятого:
— „Чого, грішнику, так липнеш”,
Каже, „до земного?