Цю сторінку схвалено
Тай питає того: |
——o——
23. Кульбачка.
Надибає дївку ксьондз
Під вечірню пору,
Хапа її у мішок,
Несе до кляштору.
Але пралат запинив.
Цо то, — каже, — брацє?
— А кульбачка! каже той,
Шановни пралацє!
— „А поєхаць можна мнє?”
— А… чемуж нє можна?
— „Нєсь же до мнє, брацє муй,
Нєсь, душо побожна”.
——o——