Цю сторінку схвалено
8. Лист.
Один дїдич мав у школах
Кохану дитину,
Ото раз до неї й пише:
„Милий ти мій сину!
Як ти здоров — слава Богу,
А як добре вчиш ся,
То не візьме тебе дїдько,
Про те не жури ся.
Моя жінка, твоя мати,
Без відома мого
Посилає на оріхи
Тобі золотого.
А я тобі посилаю
Старі ногавицї,
Зроби собі жупанину,
З рештків — рукавицї.
Та учи ся, милий сину,
Та читай богато,
Бо ти дурнем зостанеш ся,
А я твоїм татом!”
——o——
|
9. Ратуй, брацє! Під повстаньня два панки |
