Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/150

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
2. Лошак.

Напосїли ся злодїї
Раз на мужика
І, чи з поля, чи із стайнї,
Вкрали лошака.
 Мужик ходить, ломить руки,
 На сьвяте дає, —
 Коли чує: аж у стану
 Лошак його є.

Поклонив ся асесорам
Мужик-неборак;
Асесори йому кажуть:
„Пашол вон, дурак!
 На-слово тєбє павєріть?!…
 Екой дуралєй!
 Прівєдї для показаня
 Восєм душ людєй!”

Мужик ходить, просить, поїть,
Восьмеро найшов,
Дав попови на молебень
І у стан пійшов.
 Поклонив ся асесорам
 Знову неборак.
 Асесори знов говорять:
 „Пашол вон, дурак!