Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/158

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 Стара баба у погоню:
 „Служба! почекай!”
Москалеви то й байдуже.
Баба вже й клене:
„Нехай тебе, препоганий,
Куля не мине!…”
 — „Пусть сєбє”, Москаль говорить,
 „Баба паарйот:
 Вєдь, добрава челавєка
 Куля не вазьмйот!”
— „Бодай же тя свойов ласков
Господь обминув!
Бодай же ти, препоганий,
Дзвона не почув!”
 — „Што мнє, бабка, твої здвони!
 Дзвонов нє відал?!
 Каби я лїш ва паходє
 Барабан слихал!”
— „Бодай же ти сьвіта сонця
Більше не видав!
Бодай же ти зазуленьки
Більше не чував!”
 — „Што мнє слушать, как зазуля
 Вашая пайот?…
 Мєцє в матушкє Расєї
 Й одуд закуйот!”

 
——o——