— „Восєм тисяч такі здьор”,
Кацап відвічає.
А піп каже: „Калї так,
Всьо тєбє пращаю:
Я і сам такіх синов
С ножа нє спускаю.
А єщо каво-нїбудь
Парой нє зарєзал?”
— „Да, батюшка: мужіков
Сєм такі зарєзал”.
— „А дєнеґ-то?” — „Нї черта!
Нїчаво нє далї!”
— „Нїчаво? так ну їх чорт!
Как кури прапалї.
А нє помнїш лї єщо
Ґрєха за собою?”
„Помню, батька. Тяжкій ґрєх,
Саґрєшіл з сестрою”.
— „Ах ти, — каже, — сукін син,
Матушкі ль нє било?”
— „Калї матушка в зємлє!”
— „Нанять тєбє било!”
— „Калї дєнєґ на той раз
Нє била са мною!”
— „Ну, так Бог тєбє прастїт.
Чорт — каже — с табою!