Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/181

Засьміялись пани зразу,
Разом заплескали,
Далї бачать, що не жарти:
Води! закричали.
 Але Нїмець із підлоги:
 Нє тшеба! нє тшеба!
 Нє тшеба мнє, каже, води,
 А кавалек хлєба!

 

——o——

 

5. Чий то собачка?

Їде козак понад Буг.
Чумак попасає;
Коло него песеня
На сонци куняє.
 „А чиє-то — запитав, —
 Песеня, чумаче?
 — „А чиє-ж — говорить той:
 Звісно, що — собаче!”
Їде козак понад Случ.
Нїмець попасає;
Коло него песеня
На сонци куняє.
 „А чиє-то песеня?
 Питає дурного.
 — „Моє!” каже. А козак:
 „Зроби й нам такого!”

 

——o——