Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/190

— „То коли-ж він спочиває,
Як все коло книжки?”
— „Спочиває бардзо мало,
Альбо анї кришки.
 Він привик, бач, коло книжки
 День і ніч сидїти”.
 — „А як же-ж то там у нього
 Виводять ся дїти?”
— „Е, тім ґлупством у нас рабін
Сєбя нє займаєт:
Єсть такой там у рабіна,
Що й то работаєт!…”

 

——o——

 

5. Два рабіни.

Два рабіни на коршомцї
Засабашували.
Відправили борухати,
За стіл посїдали.

На кождому рядно з „Богом”,
Шапка сабашкова;
Сидять собі коло столу, —
Жаден анї слова…

Аж приходить чоловік наш,
Кварту набирає.
„А хто то в вас, арендарю?”
Шинкаря питає.