8. Кравець.
Іде кравець темним лїсом —
Аж вовк вибігає…
Збілїв кравець та посинїв,
Живцем помирає.
І взяв аршин з переляку,
До вовка цїлить ся,
Аж тут враз і за корчами
Бахнула рушниця!
Повалив ся вовк голодний,
І Жид повалив ся,
І від вовка й від рушницї
Памяти лишив ся…
Прийшли стрільцї, взяли вовка
Покинули Жида.
Але щось через годину
Відійшла огида.
Підійняв ся, ледве живий,
Аршин підіймає,
Оглядає на всї боки,
З дивом промовляє: