А рій якось пролїтав,
Та туди й забрав ся,
Нанїс меду, щільників,
Розхазяював ся.
Нанїс меду кілька пуд,
Ну, його з бідою!
Мотуз рветь ся — я в багно
Чуть не з головою.
А тут якось по багнї
І качка ходила,
На чуприну набрела,
Гнїздо собі звила.
Яєць много нанесла,
За дїтий помовка,
Аж нечистая несе
Голодного вовка.
Та фурнула з голови,
А той завинув ся,
Поїв яйця, тай на чуб
Хвостом обернув ся.
А я за хвіст: „гуттю-га!”
А вовк налякав ся,
Та як скочить — я і гоп!
На сьвіт показав ся!
