Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/214

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



І не стало уже Лейби,
Тільки видно пяти!
І дурні арендарі
Стали викрикати:

„Ото дурень старий Лейба!
Ото дурень хусит!
Так далеко до берега,
А він ноги сушит!…”

 
——o——
 
14. Мошкова пісня.

Улюбив ся Мошко
У нашу дївчину;
Сидить тай співає
В лихую годину:

„Сьвітить місяць, сьвітить,
І сонця не треба, —
Він не впаде з неба,
Бо добре держить ся.

Ой там край Дунаю
Голуби лїтають, —
Най собі гуляють,
Бо я їх не пійму.

Сїв заяць на дубі,
Оріха кусає…
Бо він виглядає
Милої коханки.