Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/232

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 Подобалась табакерка.
 Чияж то? питає.

— „Моя, пане, — мужик каже, —
Але за горілку
Причепив ся і ваш Мошко
До мене на спілку”.

 Цуж то за те табакєрке?
 Повєдз, каже, хлопє!
 — „А що-ж, пане, — мужик каже: —
 Нагаїв дві копи!

Одну копу йому, пане,
А менї другую…
А зрештою йому, пане,
Я і ту дарую…”

 Догадав ся собі дїдич,
 Якії то штуки:
 Карбованцїв цїлу копу
 Мужикови в руки!

А спільника його Мошка
Зараз простягнули
Та дві копи прегарячих
Нагаїв креснули.

 І сїв Мошко на коршомцї,
 Шинкує горівку;
 Нераз бідний аж жахнеть ся,
 Як згадає спілку.

 
——o——