Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/242

5. Циган на толоцї.

Вміли-сьте, кумцю, варити, не вміли давати.

Народна приказка.

Пішов Циган на толоку
До сусїда зраня;
Та в сусїда без обіда
Косив до смерканя.
 Ізнеміг ся сїромаха,
 Косить і не косить;
 Аж під вечір пан господар
 Вечеряти просить.
Іде Циган вечеряти,
Та слину ковтає…
Садовить ся на покутї,
Пояс розпускає.
 Садовить ся на покутї,
 Випив пів бляшанки,
 Та, як муха до патоки,
 Припав до маслянки.
Припав Циган до маслянки,
Яндилу кінчає…
Аж тут кума вареники
З печи висуває.
 Схаменув ся бідний Циган,
 Та вже не поможе!…
 Ізїв кілька вареників,
 А більше не може.