Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/245

 Підійняв ся вражий Циган,
 Та як зарегоче:
 „Менї того й бракувало:
 Спасибі, пан-отче!”

 

——o——

 

8. Що до кого.

„Хто йде їсти?” пан питає.
— „Я йду!” Циган каже…
„Хто йде жати?” пан питає.
— „То громада скаже!”

 

——o——

 

9. Циганський похорон.

У Цигана вмерла мати,
Нїчого дїяти!
Іде Циган до батюшки,
Просить поховати…

 — А як хочеш поховати?
 Може по циганськи?
 — „Нї, батюшка, прошу таки
 Вже по християнськи!”

— То то буде рублїв десять
Тебе коштувати!
— „О, нїчого то, пан-отче!
В нас дорожча мати!”