Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/246

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



 Поховав піп Циганиху,
 За гроші питає…
 Аж тут йому сороківку
 Циган витягає…

— Сороківку? — піп питає:
А то-ж твоя мати!
А ти-ж за ню рублїв десять
Обіцяв ся дати!

 „Рублїв десять? — Циган каже:
 За трупа гнилого!
 Та вона не варта була
 І живою того!…”

 
——o——
 
10. Лев і пролев.

Іде Циган по діброві
(Десь лихо носило…)
При нїм пара вареників,
Люлька та кресило.
 Чорний, темний, як та хмара,
 По лїсї блукає;
 Йде помалу, курить люльку…
 Аж лев вибігає.
Вибігає, став, питає:
„Хто ти, чорний враже?”
— Скажи перше, хто ти, враже?
Циган йому каже.