10. Лев і пролев.
Іде Циган по діброві
(Десь лихо носило…)
При нїм пара вареників,
Люлька та кресило.
Чорний, темний, як та хмара,
По лїсї блукає;
Йде помалу, курить люльку…
Аж лев вибігає.
Вибігає, став, питає:
„Хто ти, чорний враже?”
— Скажи перше, хто ти, враже?
Циган йому каже.