Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/248

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Пішов Циган, тай криницю
Навкруги копає…
Лев приходить. „Що ти робиш?”
Цигана питає.
 — Та-же бачиш, що я роблю:
 Криницю копаю!
 Що я тобі шкурлатами
 Все черпати маю?!
Принесу тобі криницю,
Тай роби, що знаєш!
„Ну, небоже, — лев подумав, —
Добру силу маєш!…”
 І нагнув ся, сам за шкуру,
 Води набирає,
 А Цигана за дровами
 У лїс посилає.
Пійшов Циган, дере лико,
Дуб до дуба вяже…
Лев приходить, подивив ся:
„Що ти робиш?” каже.
 — Та-же бачиш, що дубину
 До купи збираю;
 Отак возьму усю разом,
 Тай повириваю!…
Подивив ся лев на нього,
Махнув головою:
„Отсе, — думає, — на лихо
Здибав ся з бідою!…”