Питаєть ся сам хазяй:
„Хочеш меду, враже?”
— Чом не хочу, тату мій,
Хочу, — Циган каже.
„То візьми-ж собі дупло
З медом і пчолами”.
Циган його ухватив
Руками й ногами.
— А де-ж, тату, то дупло?…
„От там серед лїса.
Гляди-ж, мухи не дрочи,
Та не згадуй біса!”
Побіг Циган, такий рад,
Що мед буде їсти.
Серед лїса стоїть дуб —
Давай по нїм лїзти.
Прилїзає до дупла,
Мостить ся небора,
А в дуплї джмелї, джмелї
Гудуть, аж говорять.
Тілько руку до дупла —
Воші й забренїли
І як чорнеє рядно
Цигана обсїли.
І шпигнув його один —
„Господь, — каже, — з вами!”
Шпигнув другий — „та піди-ж
До Божої мами!”
