Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/263

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



 Та я знаю, що ти хочеш
 Як псявіра їсти,
 І хиба-б я дурна була,
 Щоб думала злїзти”.

— „Бог з тобою, голубонько!”
Став лис прикидатись:
„Та тепер вже, зозуленько,
Нїчого боятись:

 Вийшов указ з того сьвіта,
 Щоб мир був усюди,
 Щоби мирно собі жили
 І звірі і люди…”

А ворона розважає:
„Брешеш ти, мій враже!”
Далї кругом подивлась, —
Та лисови й каже:

 „Та який же мир той буде
 Та спокій між нами,
 Коли онде йдуть до лїса
 Стрільцї із хортами!”

— „Будь здорова, голубонько!”
— „А то що? куда ти?”
— „Та-ж стрільцїв лихе надносить,
Треба утїкати!…”