— Добре, пане! — Іван каже.
Зняв свою торбину,
На травицї зелененькій
Простелив свитину.
Попоїли таки добре;
Комара здушили…
Рано встали, до снїданя
Торбину кінчили.
Прийшов вечір. Знов у полї
Стали ночувати.
Вже панови свою торбу
Треба починати…
Але пан собі нї слова,
На землї лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє…
„Що би ти робив, Іване, —
Пан зачав питати:
Як-би тобі довело ся
Таке, поле мати?…”
— А що-ж, пане, я орав би,
Хлїбом засївав би,
Та ходив би до Одеси,
Сіль і гроші мав би…
„А що я, не так зробив би…
Пан почав казати:
Я казав би на сїм полї
Місто збудувати…
