Та кому із нас приснить ся
Красная закуска,
То вже цїла тому завтра
Дістанеть ся гуска!…”
— Та як спати, то і спати,
Нїчого дїяти! —
Постелив Іван свитину,
Тай лягає спати…
Серед ночи захропів пан;
Іван пробудив ся,
Із'їв собі цїлу гуску,
Тай знов положив ся.
Рано будить пан Івана
Та давай казати:
Як то Бог його до себе
Просив балювати,
Та якії там потрави
Йому подавали,
Та як його всї сьвятії
Їсти припрошали…
— Анї слова! Іван каже:
Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани…
Та дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
Тай сїв собі коло печі
Тай стеребив гуску!…
