Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/42

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 „Чи то-ж правда? пан питає, —
 Всю із'їв, Іване?”
 — Та аби як так здоров був,
 Як всю із'їв, пане!
Димом здимів пан голодний,
А Іван озвав ся:
— Хтїв когось пан ошукати,
Тай сам ошукав ся!…

 
——o——
 
9. Що кому годить ся.

Як ви, хлопє, теґо попа
Цалуєцє в ренке?
Я бим єґо нє цаловал,
Жеб бралї на менке.
 Южбим волял пса цаловаць!
 Мужик аж мінить ся:
 „Та то, пане, анї слова!
 Що кому годить ся!…”

 
——o——
 
10. Перекусїть, пане!

Обсунулась стара грібля,
Місток похилив ся;
Спала річка невеличка,
Місток завалив ся.