Прокинув ся, протер очи,
Разів кілька позїхнув,
Разів кілька босі ноги
З подивлїням повернув.
— „Не мої се, каже, ноги;
Присягаю на чім сьвіт,
Бо мої в чоботах були,
А сї — босі, без чобіт”,
——o——
31. Ксьондзів наймит.
Ксьондз і панї покойова
На „мшу” поспішають,
На відходї до покою
Слугу закликають. І тут панї йому каже, Щоб набіл забрати І конешне до обіду На ринку продати.
А ксьондз його посилає
З квітком до Давида,
Та узяти око мяса
Каже йому в Жида. Пішов слуга до Давида — Не вскурав нїчого, Винїс набіл продавати — Не стало і того.