Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


„Лучше, каже, ти навчись
Бабити, змовляти,
То й на себе, на дїтий
Будеш гроші мати!”
 — „Де-ж навчитись, пане мій?
 Дайте менї раду!”
 — „Що учитись, — ти змовляй
 Хоч так для прикладу:
„Пробіг пес через овес, —
Не шкодило псови,
Най же шкоди не буде
І тому вівсови”.

 Пішла баба і куди!
 Як сьвята курує;
 Пройшло уже кілька лїт,
 Ба і ксьондз хорує:
Така ґуля, як кулак,
В горлї йому сїла…
Лїчать, лїчать дохторі,
А все ґуля цїла.
 Далї вдав ся до бабів,
 Нїчого чинити…
 От приходить і крива
 Слабого лїчити.

Ксьондз до лиха вже й забув:
Вона не питає,