Цю сторінку схвалено
За грішнеє тїло… |
——o——
38. Жонатий.
Била жінка мужика
Тай вигнала з хати.
Пішов, бідний, по полях
Притулку шукати.
Ходив, бідний, цїлий день,
Все кляв молодицю.
На останок десь залїг
На рудї в копицю.
І дивить ся на руду:
Аж бугай хороший
Ходить собі по рудї,
Мукає з розкоши.
Здихнув бідний чоловік:
„Щасливий ти, брате!
Колись і я так співав,
Як був нежонатий!”
——o——