Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/72

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
40. Глухий і губатий.

Довело ся на віку
Глухому з губатим
Раз у церкві на біду
У парі стояти.

І губатий що начне
„Отченаш” читати,
То так губи і складе,
Як нїби свистати.

Довго глухий поглядав,
З злости аж мінив ся,
Далї — руку підвинув,
Близше приступив ся.

Та по пицї його хвать!
„От тобі свистати!”
— „Бог з тобою! — каже той
Бачиш, я губатий…”

Але глухий — другий раз!
„Дарма, що богатий:
У нас церква не на те,
Щоби в нїй свистати!”

 
——o——