Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/88

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



 — А спало ся, пане мій,
 Спасибі вам, пане!
 „А порошки всї зажив?”
 — Всї винюхав, пане!

„Подякуй же, каже пан,
Дїдуньови свому!”
А сам тілько посвистав,
Тай пішов до дому.

 
——o——
 
56. Льоди.

Закликає пан на баль
Мужика одного.
Попоїв собі мужик
За столом усього.

 І льодами теє все
 Смашно заїдає…
 „Чи смашнеє тобі се?”
 Пан його питає.

— „Смашне, пане! — каже той:
Саме як то часом
В осени буває борщ
З квасолею разом”.

 
——o——