А хто ксьондза — тому три
Обіцяв ся дати…
Пішли наші козаки,
Давай мудрувати.
Тільки пана де діпнуть,
Виголять чуприну,
Та і кажуть: „Памятай!
Гляди, бісів сину:
Як часами тебе наш
Спитає Хмельницький,
То ти, шельмо, говори,
Що ксьондз католицький”.
То бувало приведуть…
„А хто ти?” питає.
— А ксьондз! — каже. То й козак
Плату забирає.
I такого-ж тих ксьондзів
За тиждень прибуло,
Що і в Римі стільки їх
Мабути не було.