І найстаршії Ляхи Смерть йому читають; Прочитали, і кати Мотуз натягають.
Але козак подививсь
На Ляхву превражу,
Каже: „Стійте но, пани!
Я щось вам іскажу!
Ви високо не кажіть Мене підіймати, Буде лучше вам мене, В . . . . . цїлувати!…”
——o——
60. Турки і козак.
Перебрав ся наш козак
Якось за границю,
Тай на лихо завернув
В турецьку каплицю. Протиснув ся наперед, Роздивив ся всюди; Хоче вийти — та біда: Стиснули ся люди.
А перед-тим неборак
Із'їв якось сала,
І тут його в животї
Слабість розібрала.