Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/91

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



 І найстаршії Ляхи
 Смерть йому читають;
 Прочитали, і кати
 Мотуз натягають.

Але козак подививсь
На Ляхву превражу,
Каже: „Стійте но, пани!
Я щось вам іскажу!

 Ви високо не кажіть
 Мене підіймати,
 Буде лучше вам мене,
 В . . . . . цїлувати!…”

 
——o——
 
60. Турки і козак.

Перебрав ся наш козак
Якось за границю,
Тай на лихо завернув
В турецьку каплицю.
 Протиснув ся наперед,
 Роздивив ся всюди;
 Хоче вийти — та біда:
 Стиснули ся люди.
А перед-тим неборак
Із'їв якось сала,
І тут його в животї
Слабість розібрала.