Перший том повного видання творів Т. Шевченка містить у собі його поезії, написані до 1843 року. Ці ранні поезії становлять цілість своєю літературною формою і своїм ідейним змістом. У цій добі поет, так би мовити, розправляв свої крила перед тим, як знятися на висоти творчости, що їх осягнув пізніше, — серед поезій цієї доби маємо твори, які з погляду мистецького дорівнюють перлинам його поезії, що здобули йому славу ґенія українського слова. Написані в добі панування романтизму, визначаються вони прикметами, що виводять їх за межі цього всевладного тоді напрямку. Пересякнуті болем чутливої душі поета, що була правдивим мікрокосмом душі національної, не були вони поезією для поезії, а втіленими в найкращу поетичну форму проґрамовими образами. Не якусь містично-романтичну, а живу, реальну Україну показує нам поет та проказує шляхи до її визволення.
Творчість національного ґенія, виразника найістотніших змагань свого народу, від перших кроків стягла на себе дуже неприхильну увагу того режиму, що тяжив над українською нацією, силкуючись довести її до повного винародовлення. Це змушувало поета промовляти до свідомости своїх
