7
дуже недбало видрукованих листів Шевченка до Бодянського, але точного тексту їх ніде не подано. Зявилися також звістка (ч. 50 київських „Вістей“ за цей рік) про новознайдений у Тифлісі лист Шевченка до його нібито товариша Забетковського[1]. Автоґраф цей для нас теж недоступний.
Бажаючи зробити листи Шевченка приступними для всіх українських читачів, ми переклали на українську мову листи, писані мовою московською (їх трохи менше половини). При перекладі ми старалися якомога точніше передати їх російський текст, уникаючи при цьому по змозі невластивих Шевченкові виразів.
Листи, писані російською мовою, переклав для нашого видання В. В. Якубовський.
Перекладені тексти ми скрізь виділили, замикаючи їх у спеціяльно для того зроблені подвійні дужки. У квадратових дужках читач знайде редакторські вставки — явно пропущені Шевченком літери або слова. Денеде редактор тексту реставрував попсовані неуважними публікаторами вирази, привертаючи їм первісний їх вигляд на підставі певних зіставлень або даних контексту (напр., „русалки“ замість неіснуючого „рушики“, „хвортуна“ замість зовсім неможливого в контексті „хуртовина“, і т. ін.). Ці поправки (конектури) обговорені в спеціяльному додатку, що йде слідом за примітками.
Друкуємо листи Шевченка сучасним правописом і даємо в них сучасну пунктуацію. Науковим дослідникам Шевченкової мови завжди доступне видання Академії, в якому текст 102 листів поданий точно; читачів творів поета не можна змушувати читати тексти, писані незнаною ортографіею й повні різноманітних огріхів. Проте, видаючи листи Шевченка сучасним, правописом, стараємося- ↑ Очевидно, Незабитовського, б. київського студента, з яким Шевченко познайомився в Астрахані 1857 р.
