Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 10.pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

8

уникати прикладати до них такі правописні норми, які можна потрактувати, як внесення змін у Шевченкову мову.

Коментарі до листів ми змушені були обмежити до мінімума з огляду на розміри й характер ви­дання, але старалися подати в них усе, що потрібне для зрозуміння їх змісту.


Академик С. Єфремов, після глибокого вивчення листів Шевченка, влучно схарактеризував їх такими словами: „Листи Шевченка — це орґанічна частка його творчости й невідлучний додаток до творів, для громадського вжитку призначених“.

Хто не прочитає Шевченкового листування, той не зрозуміє добре його поетичних творів, а тому не відтворить і його психолоґічного портрету.

З найбільшим талантом написана біоґрафія письменника ніколи не введе читача в круг усіх думок та до закутків душі того, про кого оповідає.

Коли серед письменників зустрічаються такі, що в своєму листуванні або не виказують щирости, або свідомо приймають у ньому ефектовну позу, самі себе виставляючи в ідеальному світлі, то в Шевченкових листах передусім кидається в очі їх щирість і простота та цілковита відсутність якої-будь театральности. Шевченкові листи найкраще можуть розказати кожному про те, ким був їх автор, і з особливою яскравістю виказують суцільність і міць його творчої вдачі. Навіть у „казармі смердячій“, серед страшних моральних мук, живою була „душа поетова святая“ — навіть і там література, мистецтво та суспільні й національні справи ніколи не переставали Шевченка цікавити, і листи його, писані з заслання — це дорогоцінні документи невмиручости людського творчого духа, якого ніякі сили адові не можуть подолати.